Крик душі
"Коли у вас проблеми, обійміть свою дитину. Тоді ви зрозумієте, якщо вона поруч, жива і здорова, у вас немає проблем. Все інше просто дрібниці життя." Ці кілька слів саме цього вечора викликали шалений вир емоцій і гіркі сльози. Це проста істина для будь-якої мами. Але... ми забуваємо про це в тому бурхливому світі "мами звичайної". Сьогодні Олексій бив двічі Катю ракеткою, Тарас ходив набундючений і вимагав невідомо що цілий день, потрійна істерика перед сном, а ще Олексій втікав на дорогу, Катя падала, Тарасу не підійшло те що я приготувала. А ще погуляти з дитиною, погодувати, приспати в обід, поцілувати кожну "бу-бу", справитись зі всіма "хочу", "не буду", "дай", "купи" і їх ще так багато, а якщо дітей двоє і більше - це різні графіки сну, в кожного свій раціон, а ще безконечні бійки, кидання машинками, "це моє"... і цього всього так багато... а ще казки, школа, садок, секції, конструктори - і голов